Підписатися на RSS

«ЗЕМЛІ МОЄЇ, РЕВНИЙ БІЛЬ І ЖАЛЬ. ГОЛОДОМОР 1932-1933 рр.»

Хай світло від свічки у небо летить

Хоча б одну душу зігріє в цю мить.

Щоб душа ця загублена спокій знайшла

І у вічність до Бога відійшла.

Кожну четверту суботу листопада вся українська спільнота запалює свічки пам'яті. Це день жалоби за мільйонами наших земляків, у яких відібрали право на життя.

Голодомор 1932-1933 років – це найстрашніша сторінка нашої історії. Тоталітарна система винищила велику частину українського народу, а багато людей на все життя запам’ятали жахіття тих років. Роки державної незалежності України стали часом складного усвідомлення причин перебігу та наслідків національної катастрофи українців. 28 листопада 2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу.

Скільки людей втрачено, скільки скалічено душ, розбито сімей… Загинув найкращий цвіт нації, так і не встигнувши розцвісти. Дотепер ми не знаємо всіх імен, хто загинув від голодної смерті, їх не називали героями. Їм не ставили пам’ятників чи обелісків. Історики називають різні цифри: 5, 6, 7, 9, 10 мільйонів. Але так чи інакше йдеться про мільйони ні в чому невинних людей.

81 рік минув відтоді, але пам'ять народу жива, вона нічого не забуває. Вихованці Чернігівського обласного центру науково-технічної творчості учнівської молоді долучаючись до історії свого народу, вшанували пам'ять мільйонів жертв Голодомору. В закладі пройшов виховний захід «Землі моєї, ревний біль і жаль. Голодомор 1932-1933 рр.», в ході якого гуртківці читали вірші, переглянули документальний фільм «Технологія геноциду», прилучились до Національної хвилини мовчання та запалили свічки Пам'яті.

Україна пам’ятає!

Світ визнає.

/Files/images/novini/2014_golodomor/2.JPG

/Files/images/novini/2014_golodomor/3.jpg

/Files/images/novini/2014_golodomor/4.jpg

/Files/images/novini/2014_golodomor/5.JPG

/Files/images/novini/2014_golodomor/6.jpg

/Files/images/novini/2014_golodomor/7.jpg

Кiлькiсть переглядiв: 158